Одного березневого вечора, сидів якось я в себе на канапі та дивився серіал. Сюжет і влучно брошена фраза підкинули мені де-яку їжу для роздумів. Я занотував все до записничка, і ось що в мене вийшло.
У реальному житті стосунки складаються зовсім не так як у кіно.
Read the rest of this entry »
Три вихідних дня, дякуючи восьмому березня, промайнули майже блискавично. Лишив по собі тільки втому та біль у м’язах. Але цей біль викликає в мене лише посмішку. Спитаєте чому? Та ні, це не садо-мазо забобони. Все значно простіше. З ним повертаються спогади про скоєне. Read the rest of this entry »
Heart over mind, yes I’m
My father’s son
I live my life, just like
My father’s done
If he’d told me, one day
That somebody’d have my heart in chains
Would I believe it, no way
Made up my mind I’d never fall that way
Read the rest of this entry »
Приходить к тебе, чтоб снова
просто вслушиваться в голос
и сидеть на стуле, сгорбясь,
и не говорить не слова.
Приходить, стучаться в двери,
замирая, ждать ответа…
Если ты узнаешь это,
то, наверное, не поверишь,
то, наверно, захохочешь,
скажешь: “Это ж глупо очень…”
Read the rest of this entry »
Слова не главное в судьбе у нас,
Хоть и важны они порой.
Достаточно улыбки твоих глаз,
Ну и канечно счастья быть с тобой.
Олекса