Началось все глубокой ночью, 26 февраля 2008 года. Акурат на мой очередной день рождения. Будильник, как и положено, поднял меня в 02:20. Все равно не спалось, все думал о предстоящей поездке. Поэтому вскочил моментально. Умылся, почистил зубы, поставил чайник. Встала и мать. Ей тоже не спиться. Переживает за сына. В который раз говорю ей, что не надо меня меня провожать, ну нечего ей делать в аэропорту. Все равно одевается. Хоть до машины, но провожу.
Закипел чайник. А я уже и одет. Выливаю в чашку остатки заварки, завареной мной же еще вечером. Теперь кипяточку и сахарку добавить. Чаевничаю. Все. Теперь я точно готов. Присядем на дорожку. Одел куртку. Сумки в руки и вперед. К новым вершинам. Машина уже ждет. Погрузился. До свиданья мамочка. Буду писать. Через брата. По инету. Все. Пока!
Read the rest of this entry »
Как говорят умные люди: аппетит приходит во время еды. Так и у меня. С возвращением возможности – проснулось желание. Не пугайтесь! Для начала это просто желание писать, а так же поделится своими мыслями и впечатлениями о славном острове Кипре, на котором волей судьбы и служебных обязаностей я оказался.
Read the rest of this entry »
Знову осінь… Знову дорога закликає до подорожі… Знову до Львову… Нарешті!
Цього разу мандруємо двома машинами. Отже підйом – о 4-й, зустріч зі своїм екіпажем – о 4:30, зустріч із другою частиною – о 5-й. То був ранок 23 вересня 2006 року. До святкування 750-річчя Львова залишався тиждень.
Read the rest of this entry »
Ця невеличка, але досить цікава та приємна подорож розпочалася погожого осіннього ранку. Було 26 серпня 2006 року.
Напоївши свого “стального коня” та назбиравши дійових осіб, загальною кількістю 3 тіла не враховуючи водія (скорочено 3ТНВВ), наша маленька проте горда процессія вирушила в дорогу.
Шлях наш лежав крізь туманне місто Бровари.Але ми його з шиком минули, використавши об”їздну кільцеву дорогу. Так Бровари і залишилися для мене туманним місцем…
Read the rest of this entry »
Отже, все скінчилося. На годиннику скільки-то копійок на дванадцяту ночі. Неділя. 10 жовтня 2004 року від Різдва Христова.
Розпочавшись близько п”ятої годи суботього ранку (а у де-кого ще раніше), наша божевільна подорож поступово перероджується в непереможний вир вражень і почуттів, які неможливо передати словами або вихопити фотографією.
Осіннє шосе…Ніколи не думав, що звичайна подорож може принести стільки вражень і задоволення. Нескінченність стрічки дроги, присипаної різнобарвним листячком… Мішані лісопосадки на узбіччі… Безкрайність полів та велич неба…
Read the rest of this entry »